Содержимое
- 1 Будова суглоба
- 2 Види суглобів
- 3 Різновиди болю
- 4 За яких захворювань з’являється біль у суглобах?
- 5 Чому болить один суглоб?
- 6 Чому болять відразу кілька суглобів?
- 7 До яких лікарів звернутися по допомогу?
- 8 Методи діагностики
- 9 Як проходить обстеження?
- 10 Інтерпретація результатів
- 11 Навіщо потрібна пункція синовіальної рідини?
- 12 Яке лікування потрібне?
Тіло дорослої людини складається з 206 кісток. У місцях, де відбуваються рухи, вони з’єднуються одна з одною суглобами. Болі в цих областях відчував кожен, а після 45 років у половини населення вони стають хронічними. З цього матеріалу ви дізнаєтеся, чому так відбувається, до яких лікарів потрібно звертатися.
Будова суглоба
Для визначення джерела болю важливо розуміти, з яких частин складається суглоб. Це складне утворення, що включає:
- Поверхні кісток, що зчленовуються, вкриті хрящем.
- Суглобову капсулу. Вона забезпечує герметичність з’єднання. Її зовнішній шар — фіброзний — продовжує окістя і безпосередньо скріплює кістки одна з одною. Внутрішній шар — синовіальний — виділяє рідину, що запобігає тертю і живить весь механізм.
- Суглобову порожнину, куди виходить синовіальна рідина.
У деяких суглобах присутні додаткові елементи: диск у скронево-нижньощелепного, меніск у колінного, грудинно-ключичного суглоба. Коли починає боліти рука або нога, страждає один із цих компонентів. Лікар має з’ясувати, який саме, щоб призначити правильне лікування. Тому не терпіть біль, та якомога швидше звертайтеся до лікаря-ревматолога. В клініці «JMC» працюють досвідчені фахівці, які допоможуть якісно вирішити проблему. Детальніше на сайті клініки: https://jmc.org.ua/.
Види суглобів
В анатомії суглоби розрізняють за кількістю поверхонь та їхніми формами. У групах, що відповідають кожній формі, виділяють зчленування за виконуваними ними функціями.
Також суглоби бувають розділені менісками на два рівні: їх називають комплексними. Рухи можуть проходити як на окремо взятому рівні, так і в усьому суглобі цілком.
Основні типи зчленувань:
- прості — дві поверхні (плечовий);
- складні — три і більше поверхонь (ліктьовий, зап’ястковий);
- комплексні (колінний);
- некомплексні (дистальний променево-ліктьовий).
За формою вони бувають одно-, дво- і багатовісні. Також розглядаються комбіновані з’єднання, в яких під час руху задіяно відразу кілька суглобів (скронево-нижньощелепний).
Різновиди болю
Суглоби болять неоднаково за різних захворювань. Так, вони починають нити під час застуди, але в разі травми симптом відчувається гостро й інтенсивно. Більш конкретна характеристика залежить від діагнозу.
За спусковими тригерами, на які рухові зчленування кісток реагують болем, ревматологи виділяють такі типи:
- Механічні. Біль у суглобах виникає на тлі зовнішнього впливу: навантаження, травми, дистрофічні зміни.
- Стартові. Якщо людина довго перебувала в стані спокою, перші рухи приносять дискомфорт. Зазвичай це спостерігається в суглобах ніг і рук.
- Запальні. Артрит може вразити будь-яку ділянку тіла, причому як під час руху, так і в стані спокою.
- Нічні. Виникають, коли людина перебуває без руху.
На окрему увагу заслуговують відображаючі болі. Хоча джерело їх знаходиться в суглобах, відчуваються вони в найнесподіваніших місцях. Суб’єктивно при цьому можуть боліти м’язи, сусідні органи і навіть шкіра.
За яких захворювань з’являється біль у суглобах?
Біль — це лише симптом, суб’єктивне переживання. Артралгія завжди вказує на патологію, адже саме в такий спосіб тіло сигналізує про хворобу. Загалом її причини поділяються на:
- запальні (численні види артритів);
- механічні (травми, синдром гіперрухливості);
- інші внутрішні (хвороба Лайма, хвороба Бехчета, гемоглобінопатії, пухлини).
Однак важливо також відповісти на запитання: чому іноді болить один суглоб, а іноді — одразу кілька? Причини, як правило, криються в масштабах ураження.
Моноартралгія зазвичай пов’язана безпосередньо із захворюваннями суглобів. Поліартралгія може виходити також із періартикулярних ділянок, кісток або бути наслідком системних захворювань.
Чому болить один суглоб?
У разі моноартралгії джерело варто шукати в синовіальному шарі суглобової капсули або меніску. У першому випадку біль спричиняється запаленням, у другому — механічною травмою.
Поширені причини моноартралгії:
- прямі пошкодження (під час падіння або скручування);
- травматичне перенапруження (до нього більш схильні великі зчленування: коліно, лікоть);
- первинні запальні захворювання (подагра);
- інфекція (стафілококова, гонорейна, укус кліща).
У молодих людей біль в окремих суглобах частіше виникає на тлі травми або інфекції. Літнім більш характерний кристалічний артрит, спричинений відкладенням солей. Також із віком зростає ризик остеоартриту — руйнування хряща, що поєднується з розростанням кісткової тканини.
Чому болять відразу кілька суглобів?
Якщо людина сильно забилася, причини дискомфорту в цій ділянці цілком очевидні. Але симптом може охоплювати ширшу ділянку і залучати відразу кілька зчленувань.
Викликати одночасний біль у кількох суглобах можуть:
- застуда та інші вірусні захворювання;
- подагра і псевдоподагра;
- системні захворювання осьового скелета (анкілозивний спондиліт);
- аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит);
- хронічні артрити;
- дегенеративно-дистрофічні захворювання (артроз і остеоартроз).
Джерелом поліартралгії зазвичай виступає синовіальна оболонка або навколишні структури (м’язи, сухожилля, зв’язки). Страждають найчастіше великі суглоби осьового скелета (реберно-хребетні або дуговідросткові) і периферичні, що виконують опорну функцію (плечові, ліктьові, колінні, гомілковостопні).
До яких лікарів звернутися по допомогу?
Якщо стався нещасний випадок, можна одразу прямувати до травматолога. Неважливо, забій це чи очевидний вивих. Тільки повноцінна діагностика може виявити точний стан суглобової капсули, меніска і періартикулярних областей.
Якщо травм не було, починати в будь-якому разі краще з терапевта. Не володіючи медичними знаннями, складно розібратися, що викликає біль: застуда із загальною інтоксикацією організму, первинне запалення або аутоімунне захворювання. Іноді боліти починає зовсім в іншій зоні, і тільки лікар може розібратися, де знаходиться джерело.
За необхідності терапевт направить до ревматолога, але лікування може бути комплексним: із залученням інфекціоніста, ендокринолога або невропатолога.
Методи діагностики
Захворювання суглобів часто вимагають досить великої діагностики. У загальному вигляді вона включає збір анамнезу та фізикальне обстеження. Далі призначаються обстеження, що уточнюють попередній діагноз:
- аналізи крові;
- рентгенографія;
- серологічні проби;
- пункція синовіальної рідини.
Визначення рівня уратів (солей сечової кислоти) в сироватці крові не допомагає встановити відкладення солей безпосередньо в суглобах.
Якщо відомості, отримані під час збору анамнезу та огляду, дають підставу запідозрити гостре запалення, необхідний аналіз на С-реактивний білок і швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Серологічні проби на наявність антинуклеарних антитіл призначають, якщо припускають захворювання іншого характеру (наприклад, артропатію або ревматоїдний артрит).
Як проходить обстеження?
Збір анамнезу — відправний пункт діагностики. На першому етапі лікарю належить з’ясувати:
- де локалізується біль;
- наскільки сильно він відчувається;
- як давно з’явився;
- чи спостерігався раніше;
- які чинники провокують його початок і посилення;
- чи страждає людина на будь-які захворювання суглобів;
- чи отримувала вона травми;
- чи приймає антикоагулянти, діуретики або хілонові антибіотики.
На другому етапі необхідно оглянути шкіру і слизові оболонки (зокрема статевих органів). Їхній стан вкаже на наявність чи відсутність інфекції. У разі виявлення зовнішніх ознак призначається аналіз крові на ймовірного збудника.
Важлива роль відводиться пальпації. Вона допомагає лікарю оцінити температуру шкірного покриву, припухлість, суглобовий випіт, кісткову гіпертрофію.
Дати навантаження на суглоб для оцінки його рухливості можна, якщо пацієнт здатний це перенести. Зазвичай так виявляють незначні травми. Іноді відхилення від норми виявляється на контрасті з контралатеральним здоровим суглобом.
Інтерпретація результатів
Лікар робить висновок про причини болю в суглобах за його гостротою. Якщо інтенсивні відчуття розвинулися за кілька годин, це вказує на інфекційний або дрібнокристалічний артрит. Поступове їх посилення вказує на причини системного характеру.
Також беруться до уваги такі ознаки:
- У разі запалення рука або нога болить однаково сильно як під час руху, так і в стані спокою.
- У разі травм або остеоартрозу біль виникає під дією навантаження, а в стані спокою — вщухає.
- Здавлення місця зчленування кісток спричиняє біль у разі артриту, а в разі запалення синовіальної сумки практично не відчувається.
- За подагри і псоріатичного артриту суглоби залучаються до руху несиметрично, за аутоімунних захворювань — симетрично.
Набряклість і почервоніння завжди вказують на запалення. Однак їхня відсутність не дає підстав для виключення артриту.
Навіщо потрібна пункція синовіальної рідини?
Якщо в суглобі присутній ексудат, для правильної постановки діагнозу необхідно дослідити його склад. На його наявність вказують клацання під час згинання, помітна набряклість і припухлість, що відчувається під час пальпації.
Після забору рідини в лабораторії проводять дослідження:
- хімічного складу;
- бактерій (із забарвленням за Грамом);
- кристалів (під поляризованим світлом).
За інфекційного артриту в синовіальній рідині спостерігається багато лейкоцитів. Якщо їх менше 1000/мкл, біль, найімовірніше, спричинений травмою або остеоартритом. Кривава домішка вказує на гемартроз — крововилив у суглобову капсулу, спричинений сильним механічним впливом.
Пункція буває не тільки діагностичною, а й лікувальною. Остання необхідна, якщо синовіальної рідини накопичилося занадто багато, і вона обмежує рухливість.
Яке лікування потрібне?
Оскільки біль у суглобах — це симптом, а не самостійне захворювання, єдиного засобу від нього бути не може. Методи лікування залежать від встановленої причини:
- у разі травми потрібні іммобілізація ушкодженої ділянки і накладення пов’язки;
- у разі запалення приймають нестероїдні протизапальні препарати;
- у разі артриту бактеріальної природи призначають антибіотики;
- при аутоімунних захворюваннях використовують імуносупресори, але вони можуть допомогти лише частково.
Симптоматичне лікування доповнює перераховані вище напрямки. Це може бути терапія теплом і холодом або накладення знеболювальних мазей. На великі суглоби наклеюють пластирі з магнітним порошком.