Зустрічали труну, стоячи на колінах: в Києві тисячі людей прощалися з активістом Романом Ратушним, — ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні, 18 червня, в Києві під звуки сирен в останню путь провели захисника України, громадського активіста, очільника громадської організації «Захистимо Протасів яр» Романа Ратушного. Віддати шану воїну-захиснику прийшли кілька тисяч небайдужих містян. Люди зустрічали труну, стоячи на колінах. Більшість — не стримували сліз.

На прощальній церемонії з Романом побували і журналісти 44.ua.

Роман Ратушний— один із тих, хто був цвітом української нації. Він народився 5 липня 1997 року в інтелігентній сім’ї журналістів. Його мати Світлана Поваляєва — українська письменниця та колишня журналістка. Батько — Тарас Ратушний — журналіст та очільник руху «Збережи старий Київ». Саме батьки прищепили Роману любов до України та проактивну українську позицію. Так, в 15 років хлопець свідомо підтримав революцію Гідності і був її активним учасником. В 2013 юнак, разом з іншими судентами, постраждав від атаки «беркутівців».

Сміливій, щирий, проактивный. А ще — палко палко закоханий в Київ. Аби захистити та зберегти пам’ятні місця в столиці, в 2019 році Роман створив громадську організацію «Захистимо Протасів яр». Весь цей час активісти ГО боролися з численними забудовниками та олігархами, які намагалися звести в цьому місті чергову «висотку». Через це Роману неодноразово надходили погрози, а справи часто доходили до суду. Та громадська організація весь час вигравала судові процеси.

З першого дня повномасштабної війни Ратушний брав участь у боях під Києвом, потім був розвідником у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». Хлопець загинув 9 червня під час виконання бойового завдання на Ізюмському напрямку, трохи не доживши до свого 25-річчя.

Так, о 10 ранку Романа відспівали в Михайлівському соборі. Тут зібралися рідні, духовенство, політики та громадські діячі. Серед присутніх був і мер столиці Віталій Кличко. Міський голова пообіцяв, що ім’я Романа буде увіковічнене в назві вулиці в Києві. А також житиме його справа захисту зелених зон. Зокрема, Протасого яру.

Переконаний, ім‘я Мрія Романа здійсниться — Протасів яр залишиться зеленою зоною його рідного і улюбленого міста, — запевнив Кличко.

О 12 годині труну із захисником привезли до Майдану Незалежності. Тисячі людей, під співи, з вигуками «Слава Герою», зустріли вояка на колінах.

«Він не збудував будинок, але збудував громаду. Він не посадив дерево, але відвоював парк. Він не народив дітей, але в нього є нащадки», — з прощальним словом, ледь знаходячи в собі сили говорити, до присутніх звернувся батько Романа, Тарас Ратушний.

В кожному із нас живе частинка Романа Ратушного. Хочу, щоб ми щодня знаходили її в собі. Ми мусимо будувати ту країну, яку він хотів. Тому не поспішайте за ним. Бо в нас дуже багато роботи. Нам треба вбити до біса багато русні. За себе. І за нього, — сказав Тарас Ратушний.

«8 років тому, під час Революції Гідності, стоячи ось на цьому місці, Роман сказав: «Це моя країна. Тут я почуваюся вільною людиною». Він сказав ці слова після того, як його з іншими студентами побив «Беркут». росіяни прийшли, аби вбити наших найкращих лицарів. Але світло таких людей неможливо вбити. Бо Рома — це та зірка, на яку ми будемо орієнтуватися покоління за поколінням», — сказала журналістка та телеведуча Мирослава Борчук.

Роман за свої 24 роки зробив більше, ніж деякі люди за все своє життя. Ми всі дуже сподівалися, що з часом він піде в політику, що на нього чекає велике політичне майбутнє. Але тепер в пам’ять про Романа ми мусимо продовжити його роботу та відбудовувати нашу країну, — сказав режисер Олег Сенцов в інтерв’ю журналістам.

Активісти з ГО «Захистимо Протасів яр» наголосили, що попри загибель свого лідера,  не покинуть справу Романа. Адже понад усе він хотів, аби зелена зона в Протасовому яру була збережена. 

«Ми розбудуємо парк в Протасовому яру. Парк, де на честь Роми висадимо дуб. Парк, який носитиме ім’я Роман Ратушного», — запевнили в організації.

Після урочистої церемонії присутні вшанували пам’ять героя квітами. Поховали Романа за його заповітом на Байковому кладовищі.

Роман неодноразово підкреслював, що кожен українець має вбити і знищити в собі все російське.

«Чим більше ми вб’ємо росіян зараз, тим менше доведеться вбивати росіян нашим дітям» — ці слова Роман написав в своєму останньому дописі. Фраза, яка стала його заповітом. Роман був натхненником і величезним прикладом для прийдешніх поколінь. Його героїзм, ативна громадська позиція  і добрі справи, які він встиг зробити за своє коротке життя, назавжди залишаться в пам’яті мільйонів українців.